Ти не напишеш про це повість.
В очах застиг холод
й бажання просто піти геть.
Мало хто вмовить тебе
кардинально змінити рішення.
Книга життя і так переписана
раз десять. "За" і "Проти".
Фрази у безкінечність.
Ти в черговий раз безпечно
пускаєш когось у серце.
Запрошуеш до ліжка,
а потім просто пропонуєш випити.
Біль застигає у скронях,
а потім переходить
ближче до легенів
так, що неможливо видихнути.
Гріхи ще не замолені,
але вже записані...
Руки зв'язані,
а ще підводить витримка.
Й твої принципи вже
Ні на що не годні.
Варто просто вчасно зникнути.
Ти стискаєш зуби
й просто пристосовуєшся.
Зміна влади, паскудні погодні умови,
скачки курсу долара.
Сьогодні тобі байдуже,
а завтра тим паче.
Кому ти розкажеш,
що хочеться бити кулаками в стіну.
Там, де ще вчора були відповіді,
сьогодні дзвінка тиша.
Ти не напишеш про це повість...
Хіба що вірші.
15. 03
© Copyright: Алла Паранойя, 2015
Свидетельство о публикации №115031306754
Свидетельство о публикации №115031306754
Рецензии