; За крок до зими
Вже скроні нам пізня пора побілила,
Дорогами вкрите обличчя твоє.
А доля невпинно несе на вітрилах
І вічність тривогу у серці снує.
Злітають на землю роки наче листя,
І сонце за обрій сіда променисте,
А серце мов птаха тріпоче крильми
За крок до зими, за крок до зими.
Хоч треба дивитися правді у вічі,
Бо скінчиться наше життя тут колись,
Але не впадай ти від цього у відчай
А краще в молитві до Бога звернись.
До Нього веде лише стежка єдина,
У світ Бог послав нам Спасителя – Сина.
Себе Він у жертву віддав на віки
За наші гріхи, за наші гріхи.
Він наше життя і Він наша дорога,
Він дав нам оселі в Святих Небесах.
А серед людей не буває нікого
Хто б міг без гріха подолати весь шлях.
Хай роки летять наче птахи у вирій,
Та з Богом ми будемо завжди щасливі.
І райдуга в небі нагадує знов
Господню любов, Господню любов.
За крок до зими
© Copyright: Виталий Пушкарь, 2015
Свидетельство о публикации №115031306206
Свидетельство о публикации №115031306206
Рецензии
