Немов зеленої травички колір
Твоє легке пальто пливе повз сірі постаті домів.
І вже ось-ось весна по-чутно розправляє крила.
І вже її терпкий та свіжий аромат повітря напоїть!
Не чуть музику, що твій плеєр грає.
Ти трішечки сумна, але не пісня в вухах цьому є.
Чого ж ти не посміхнешся, чому очима не загрАєшь?
У цей чудовий весняний, та сповнених проміннячками сонця, день?
Твої вірші все більш наповнені коханням без обмежень.
І краплями сумних, заглиблених чуттів,
Але не бійся посміхнутися чомусь новому, як драйвовому коктейлю.
Не закривайся, бо лиш у відкриті двері може заглянути сонця промінець!
Несподiвано
© Copyright: Станислав Образцов, 2015
Свидетельство о публикации №115031305527
Свидетельство о публикации №115031305527
Рецензии