Душа землi, землi бринить
Шептало листячко зелене...
Шумів чудовий синій гай,
Чекай,весна іде,чекай.
Чому ти дивишся повз мене
І зупинившись лиш на мить...
Шумить,таки,знову шумить,
Під вітром й сонечком,шалене.
Як тонка-тонка весни нить.
Береза,сосна та ще й клени,
Душа землі,землі,бринить.
Чому ти дивишся повз мене.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №115031300448