Душа землi, землi бринить

Чому ти дивишся повз мене?
Шептало листячко зелене...
Шумів чудовий синій гай,
Чекай,весна іде,чекай.

Чому ти дивишся повз мене
І зупинившись лиш на мить...
Шумить,таки,знову шумить,
Під вітром й сонечком,шалене.

Як тонка-тонка весни нить.
Береза,сосна та ще й клени,
Душа землі,землі,бринить.
Чому ти дивишся повз мене.
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии