Лiсiстрата

(фрагмент з поеми Л. Філатова)


…Лісістрата:

- Стривай-но! Ти щось плутаєш в запалі!
Відомо навіть будь-якому пацану,
на вас не нападали. Ви - напали.
Ви першими затіяли війну!
Ви громадянам захист обіцяли,
а вийшов формений скандал! ...
Кого ви і від кого захищали,
коли на вас ніхто не нападав?
Ах, скільки на землі людців не годних!
Такі настали вже часи, - вони
підносять підлість нам, як подвиг,
і требують за це медалі й ордени!

Ватажок (гордовито):

- Дозвольте вам завважити з докором,
мерщій візьміть у толк і не зчиняйте торг, -
перед Вітчизною ми маємо обов'язок суворий,
священний віддаємо борг!

Лісістрата (роздумливо):

- Перед Вітчизною, звичайно, так незручно ...
Борги, звичайно, треба віддавати ...
Але чому вона - на сплату боргу - гучно
з вас вимагає десь когось вбивати?
Коли вже перед нею в вас борги такі багаті,
що навіть і життя - на сплату їх - дрібниця,
то хочеться спитати вас, навіщо було брати?
Навіщо позичатись так? Народе, схаменіться!
Коли Вітчизна вам удари завдає іззаду,
та так, що потім аж в очах  круги,
то краще вам не влазити до влади
й до страшної вашої Вітчизни у борги!