під дощем багаття не горить,
лиш димить, в легенях осідає пилом.
й не лопочуть воронячі крила,
і не чутна дальня вовча вить.
під дощем не бачиться край носа,
і не чутно далі мочок вух.
лиш тремтить в сплетінні сонця дух -
знач живий, й наразі цього досить.
під дощем болотяна земля
всмоктує мене. вона голодна.
ненажерлива, мов гадина колодна,
мов праматір, що виносить немовля.
і народить же, взірветься вщент,
корінням взорана, воронками снарядів,
могилами пропахана, й слізьми обрядів
залита. як сьогоднішнім дощем.
пiд дощем багаття не горить
© Copyright: Маша Семенова, 2015
Свидетельство о публикации №115031310729
Свидетельство о публикации №115031310729
Рецензии