Нероздлене кохання

Скажи навіщо я кохав?
Чи то був сон лише, скажи
Без тебе кохання я не знав
Усе що я любив, то кляті міражі
Біля вікна тебе чекав
Немов би немовля на мати
Людей не бачив, з дому збігав
Посіяв любов, та не було чого пожнати
Я мріяв лиш про тебе, люба
До тебе сердце плине і душа
Не будь зі мною ти так груба
В полон забрала молодого козака
Я верби і степи ввідам
За посмішку твою щасливу
Клянусь своїм життям
Мені б тебе, кохану незрадливу
Малих долонь твоїх я торкаюсь
Чужі для тебе очі козака
Я все прошу, за все покаюсь
За що ж ти любиш москаля?
Я в тобі бачу сенс життя
Твоє ж то серденько німе до мене
Хай чують всі моє виття
Немов я звір, щеня твоє скажене


Рецензии