Почати все на чистому папері,
Забути біль, забути і себе.
Відкрити щастю та коханню двері,
І все ж почути у собі тебе.
Я так мабуть ніколи не кохала,
І щастя в цьому світі не пізнав.
Я дуже довго лиш тебе шукала,
І мріяла щоб ти мене кохав.
Знайшла, і позабувши все на світі,
В кохання линула, не знаючи що там.
Я милувалась ніжним цвітом квітів,
І я сказала «я кохаю, мам.»
А ти, ти дуже добрий,дуже світлий,
Ти не такий як інші,не такий як всі.
Ти поряд завжди, ти зі мною ніжний,
Ти відкриваєш всесвіт лиш мені.
І я кохаю, звісно я кохаю!
І лиш з тобою милий я піду,
Ти будеш поряд, я це точно знаю,
Зі мною пройдеш будь-яку біду.
Кохаю
© Copyright: Виктория Логвиненко, 2015
Свидетельство о публикации №115031210000
Свидетельство о публикации №115031210000
Рецензии