Стомившись сонечко сідає
На жниварів лягає пил
Стрімких комбайнів гучна зграя
За обрій лине шляхом мрій.
Шляхи, шляхи – нехай минеться
Все що було, до долу будь
І доля дідова озветься
В онуках – правдою…
здобудь
О ненько доле
Кожна мати дитину пестить і гойда
Мене гука розмаю поле
Тебе колише надбуття.
В роботі, розпачі, в негоді
Очей колише небосхил
Нехай озветься й кличе доти
Доколи має бути сил.
І те що є, і те що буде
Як втома, спрага над усе
Нехай се сил тобі здобуде
Нехай се віру збереже.
Блакитний, сивий небокрай
Стена понад усе як втомлене дівча
Про що ти мрієш хай прийде
Роки огукують нас вже
І діти тихо ваблять все.
Не будемо роки гукать
Нехай ідуть, минуть оману
У розпачі хай прийде гарт
Який не обмане і вірою стане.
1995р.
Шляхи, шляхи
© Copyright: Геннадий Бычук, 2015
Свидетельство о публикации №115031108344
Свидетельство о публикации №115031108344
Рецензии