Не пиши мені. Смерть не несе листи
Що зів'ялим пропахли цвітом
Я дивилася всюди. Та всюди не ти
А туга перемішана з літом.
Я шукала всюди, де ходу нема
Там де сильно пахне любов'ю
Я дивилася всюди, та всюди зима,
Перемішана щедро з кров'ю.
Малювала всюди обличчя твоє,
Зморшки ліві і зморшки праві.
Всі казали напевне, що ти не є,
Що живеш лиш в моїй уяві.
Всі казали грубо- облиш іти
Бо за обрієм масно й чорно
Я шукала всюди- а як не ти
Випадково попав в ті жорна.
Я шукала до болю в силках повік
Не за правду і не за тугу
Мій коханий скривджений чоловік,
Я звертаюся як до друга:
Хоч дощинкою з неба, куди іти
Підкажи, де іще шукати?
Не пиши мені. Смерть не несе листи,
Що не боляче відкривати
Смерть не несе листи
© Copyright: Елена Соколан, 2015
Свидетельство о публикации №115031103638
Свидетельство о публикации №115031103638
Рецензии