По твоїх слідах. Блукати. Шукати.
Страх в зіниці. В колодязі майже
Немає водиці. І трохи солі.
Доволі банально і вже байдуже,
Що ти скажеш вранці,
Прокинувшись поряд.
Я тихо збираю речі і йду з квартири.
Може назавжди,
А може завтра о четвертій
Прийду знову.
У твоїх словах немає нічого
Святого. Й занадто
Швидко тікає час
І витримка.
Нас немає поруч.
Абсурдність в пошані.
Шукаю сенс й потроху звикаю
Зникати безшумно
Кожного ранку.
Насправді найкраще було б
Просто не приходити ввечері.
Але я ще не готова
До такої глобальної втечі.
Не готова
© Copyright: Алла Паранойя, 2015
Свидетельство о публикации №115031000306
Свидетельство о публикации №115031000306
Рецензии