Herbststimmung Виктор Воскресенский

Осінній настрій


Коротшії ідуть назустріч дні,
Крадуть сумлінно смуги золоті.
Душа з дощем потоки ллє сумні,
І плаче часто в повній самоті.

А вітер хоче сонце унести,
Тримається воно за небо ледь,
Збігають хмари , темні як чорти,
І, як скажені, утікають геть.

Холодна осінь барвами цвіте,
Ти тільки приглядайся навкруги:
На шлях лягло проміння золоте,
Убрався світ у сукні дорогі.

Розплющи очі ти і подивись -
Не все навколо сіре і сире.
Холодні дні подінуться кудись,
Їх, певно, Бог до себе забере.


Herbststimmung
Виктор Воскресенский


Verkuerzte Tage kommen uns entgegen
Und rauben uns den gold'nen Sonnenschein.
Die Seele weint zusammen mit dem Regen,
Sie fuelt sich immer oefter ganz allein.

Der Wind versucht die Sonne wegzublasen,
Die Arme haelt sich zaeh am Himmel fest.
Die Wolken formen sich zur grauen Masse
Und mehren sich daoben wie die Pest.

Man kann den blassen Herbst auch farbig sehen,
Dann nimmt man die Umgebung einfach wahr.
Nun leuchten alle Wege und Alleen,
Die ganze Welt erscheint uns wunderbar.

Man sollte seine Augen offen halten.
Es ist nicht alles grau, nass und ernst.
Sonst bleibt man alle Tage bei dem kalten,
Verregneten, vom Gott verlass'nen Herbst!