Якось так...
Думки десь там, далеко, за вікном.
Душа горить, немов в аду палає.
Все! Досить! Стоп! І почалося знову.
Тут вітер свище, і стоїть туман.
Я відчуваю пульс, я розум свій втрачаю.
Та знову тиша. Все це не обман.
Тут справді я надію маю...
Свидетельство о публикации №115031010311