А я такого соб1 не хочу...
Сама з собою на самоті…
Одвічна мука - триклята гордість
Мішає з сіллю мої гріхи.
Пробач, кохання, що більш не вірю.
Сильніш за тебе порізав біль…
І серце скрикнуло… Стало гірко…
Притихла віра, що щастя скрізь.
А я такого собі не прошу –
Сама з собою навік… в пітьмі.
Він був як марево, шлях, пророцтво
Моїх одвічно прозорих снів.
Пробач, кохання, що більш не хочу;
Що втома взяла над серцем гору;
Що стало гірко; що з мене досить;
Що ніжність стала в очах сльозою.
А я не вірю. Наш світ – війна.
Пришла святою, а вийшла – чортом.
Пробач, кохання, що біль моя
Сильніш за тебе. Я стала вовком –
Сама з собою на самоті.
А я ж такого собі не хочу.
Одвічна мука – триклята гордість
Мішає з сіллю мої гріхи.
27.07.14
Свидетельство о публикации №115031010080