Я намалюю тоб щастя
Живими кольорами.
Нехай воно буде квітами
З легкими пелюстками.
Нехай воно буде сонцем:
Яскравим та добрим,
Яке загляда у кожне віконце,
Своїм зором хоробрим.
Цей малюнок живий наче життя,
З ніжно блакитним небом.
Шепіт трав неначе серцебиття
Землі над бескраїм степом.
Лунає спів голосистої пташки,
Прокидається зі сну земля.
Всі хочуть відчути весну -
Від рослинки до маленької комашки.
Покидає нас холодна зима.
Я намагаюсь малювати чітко
Кожну частночку щастя.
Красу я зашифрую в квітку,
А долі стежки в її листя.
Щорічна весна
Робить справжнє диво,
З нею повертається краса,
Смілива, щира, норовлива.
Щорічна весна
Наші щекоче нерви -
Бо вона чарівна,
Попре все, вона створює шедеври.
Шедеври природи, душі, почуттів,
Шедеври, якими лиш вихвалятись.
Тп серед тисячі різних віків,
Вона не сміє повторюватись!
Свидетельство о публикации №115030900217