Я не дуже-то хочу сiдати за цi листи
Я не дуже-то хочу сідати за ці листи.
Ти читаєш мене та милуєшься, любий, вірно?
Але я вже не досить певна, що любий - ти.
Але я ж бо хоча б в думках тобі вже не вірна.
Повідомлення з міста К. не хвилюють серце,
Не підскакую більш від них, не химерю душу.
Мені більш болять співаки Піккардійської терції,
Бо вслухатися в голос я звикла, фізично мушу.
Бо коли хтось співа вже не так руйнівно гнівлюся,
Вже не так нервово - хоча й не люблю без тями,
Але я вже змирилася з муркотінням (от як і Луся),
Але я вже відвикла нівечити все нігтями.
Він вступив у життя моє якось незграбно-мило,
Він цього не свідомить, на мене - відверто пофіг.
Але, слон, будь упевнен, що я тебе все ж любила,
Хоч не довго, та я ж у збайдуженні майже профі.
Свидетельство о публикации №115030911578