Маш
Коли між нами не одні двері
Суцільні паралелі
Гоголівські шинелі
Як завжди відложені кінцівкою на пізніше
Знаєш...так смачніше
Коли найкраще ..ти знаєш,коли на пізніше..
І як я маю до неї докричатись?!
Коли не відчуваю іі крізь ці вічати
Коли черговий ранок початий
З її образу у моїй сітчатці
Знаєш ...так все ж таки краще,ніж зовсім не відчувати
навчитись не втрачати...
Щоб не як всі,не відносно
Проростай в мені всіма веснами
я буду чекати
воскресне
...щоб тебе пам'ятати
імбирем,психотропом,метафорами
розкласти тебе у пам'яті,вогнями
і не дати гаснути
тобі
в мені
а поки
мені залишається спокій
"нестерпна легкість буття"
без тебе я - в мені ти
в нас ще будуть дні
Які не будуть ні понеділками
Ні четвергами
Знаєш,в них не буде ні восьмої ранку
Ні сьомої вечора
я обов"язково заліплю всі вікна
Щоб безпечніше
Ти не спостерігала за світла втечею
щоб ні ранку,ні вечора...
ні ранку-вечора...
П.с.
чула,що в тебе порожньо
пиши мені
якщо треба живитись
допоки в нас з тобою одна мова
душі самотність не світить
Свидетельство о публикации №115030910710
писала-відповідала -відправила
ти більше вже не зімною...
ти у мені, ми змішалися
таке трапляється
пальці - сплетені і вирізки в мізки вклеєні.
яка твоя місткість?
"- а якою мірою виміряна?"
і якісь твої маленькі шалості -
ще не "помешательство"
ми хоч і зміщені - ми змішалися.
Тут Будет Мой Псевдоним 25.03.2015 06:01 Заявить о нарушении