КБ. Тобi, друззяко! Юмореска
ВітькО наш "парубок моторний
I хлопець, хоч куди, kозак!"
Удавсь на всi дiла проворний,
Завзятiшій від всiх, мастак!
ВiтькО - людина наша тонка, -
Складає вірші, як Кобзар.
А рідна мова його звонка
В серцях розпалює пожар.
Так це ж талант ВітькА ворОжить,
Аж гей-но, кілька років тлів!..
До кожного банкету сложить
Він кілька байок, кілька слів, -
Якому - меду до горілки,
Якому - в бОки по виделці,
Якому можна щось збрехать,
Якому, трохи хто тямущій,
Хто вміє жити в правді сущій, -
Щось особливе написать...
Він елегантний та охайний,
Прикид, як зірка у кіно! -
Борідка, вуса, вигляд файний
Притягує дівчат давно.
Він кльовий пан, політик ярий,
Псіхологічні в нього чари...
І тягне він у депутати
С бажаннями міністром стати.
Так дай же, боже, тобі втіх,
Та успіхів в ділах усіх,
Здоров'я, щастя та любові,
Хоч раз злови верхи на слові, -
Нехай дають - не обіцяють, -
Сьогодні перші ті, хто мають!
Свидетельство о публикации №115030800962