108 - Акварiум

Вони живуть у такому собі акваріумі. Скло товсте, загартоване. У них тихо і затишно. Вони в теплі, нагодовані. Дбають про збереження status quo та подальше збагачення. Колись вони були, як усі ми: навчалися, працювали, дивилися три канали химерного телебачення. Дехто з них навіть часами голодував, але то вже забулося. Або просто не пам'ятається...

Тут зливи шумлять, падає град завбільшки в страусине яйце. Минулого літа навіть Боїнґ упав. Але я не про це. Мені трішечки шкода їх, тих, хто зорить світ через стінки свого паралельного світу. Їх гризоти нам не відомі, ми не бачимо, що там у них і як. Чи ходять вони по траві босоніж чи по доріжці дрібного гравію в крокодилових сандаліях, а може саме зараз хтось з них нюшить тоненьку стежину із кокаїну на капоті свого Ферарі. У них все доладу нині. А що буде завтра? Що там нам усім Бог дасть?

Я справді боюся, що скло трісне, бо тиск зовні росте повсякчас. Може статися що завгодно. Кесонна хвороба, чи може миттєва смерть.

Що станеться з вами, мешканці Акваріуму? Ви зовсім забули про нас...