Крок у життя
Зникає під сонцем, як дрібка солодкої вати.
І мрії відходять, які за роки не збулись,
Ховаючи в пам`яті прагнення вічне - кохати.
Усе затихає: і шторм безупинних проблем,
І те, що у світі здавалося надто важливим.
А спогади линуть навпинно сумним журавлем,
І ниють ночами обшарпані, зранені крила.
Та в час, коли день заглядає у шпарку гардин,
Ти вже не лежиш і не плачеш невтішно.
Натомість
У вузол збираєш волосся розкішний бурштин
І знов робиш крок відчайдушний в хитку невідомість.
07.03.2015р.
Свидетельство о публикации №115030800185
Дуже сподобалося!
Зі святом!!!
З теплом, Юрій.
Прокопенко Юрий 08.03.2015 18:37 Заявить о нарушении