Якось ніколи й не думав,
Що не буде й шкода душі,
Все про тебе мріяв,
Й почуття беріг свої,
Наймиліша від всього світу,
Тільки Кроха одна моя,
Попрошу я у вітру,
Хай донесе поцілунки мої.
Бо я ж за тобою сумую,
Ти знаєш це і без слів,
Я кохаю як тільки вмію,
Так кохаю як ще не вмів.
***
© Copyright: Сергуня Мариненко, 2015
Свидетельство о публикации №115030608004
Свидетельство о публикации №115030608004
Рецензии