***
Які ти промовляла так солодко ніжно,
Що тримтіли коліна й крутилася моя голова,
Ми є люди насправді, але все здається космішне,
Час лине а ми живем і щось міняємо у собі,
Ти знаєш мені ще ніхто так цього не говорив,
І тому щасливий і так приємно мені,
Добре що Бог нас зробив.
Такими зробив як ми є,
І такими схожими,
Ти ж сонце моє,
Й летіти між прохожими,
Й тримати за руку щастя своє)
Свидетельство о публикации №115030607973