Як знаєш друже, я даремно,
Блукав у полі пустоти,
Шукав я там обійми рідні,
Але знайшов лиш тяжкий біль.
Як знав людей, ти знаєш рідний,
Як мав коханок я весь час,
Я не бабій, не втіх заради,
Я просто очі ті шукав..
Літа минули, зим немало,
Вже відбулись мої гріхи,
Та ще живу, тих рук не знаю,
Які кохав в думках завжди.
Шукай мій брате, кров із носу,
Перепитай ти геть весь світ,
Знайди ті очі, щічки тії,
Та їх люби, люби, люби..
Любов
© Copyright: Микола Стан, 2015
Свидетельство о публикации №115030506374
Свидетельство о публикации №115030506374
Рецензии