Н. Винграновский... Последняя песня волка...

Н.Винграновский,
украинский поэт, 1935-2004 гг.

(вольный перевод)

Познакомился с лесом, травою, грозою,
И на лапах моих доцветает весна.
Походил по снегам, понапился водою,
слышал выстрели ружей, и несть им числа…

Вышла в поле заря, поднялась парусами.
Степь с лиманом легли и ждут парус зари.
Из-за тучи под вечер дождём засверкало-
Я тогда родился у дубовой коры...

Познакомились дни, день за днем за собою,
небольшая мне жизнь улыбнулась и – всё?!..
И уже?...
Даль бежит и течёт, как река за сосною…
А у Сашки в тетрадке вдруг il a neige`...

(* -падал снег)-фр.

4 мата 2015 г.
оригінал

Пісня сіроманця

Познайомився з лісом, травою, грозою,
І на лапах моїх доцвітає весна.
Походив по снігах, по напився водою,
Понаслухавсь рушниць – їм немає числа.

Вийшла з дому зоря й піднімає вітрило,
Степ з лиманом лягли – ждуть вітрило зорі…
З-поза хмари над вечір дощем засвітило –
То вже я народивсь при дубовій корі…

Познайомились дні, день за днем  за собою,
Невелике життя засміялось і – вже…
І тече далина, як ріка за сосною,
І в Сашковому зошиті il a neiqe’…

*сніг ішов… (фр.)

1976 р.