весни дихають нами

Не відаю, звідки в мене ця міць,
цей вогник в очах
і тепло в долонях.

Я відчувати хочу,
та вже й відчуваю,
як ночі по черзі цілують
мене у скроні.

А тиша в келих доливає вино,
під ковдрою залишає будь-який  гамір.

Кому там дякувати, може, зорям
за те, що
не ми, а весни дихають нами?


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.