ЗНО
Воно як лютий звір крадеться,
Хоч ти вважаєш, що минеться
І вчить нічого не прийдеться...
Воно вичікує давно.
Із кожним днем ти сам не свій:
З-но вже ближче. Відчуваєш?
Щось починаєш вчить мерщій,
Хоч навіть і азів не знаєш.
Ніколи інгліша не вчив,
І на історію клав знатно.
Та раптом ВУЗи полічив,
Куди вступити мріяв здавна.
Предмети вчиш, хоч це занадто...
У квітні перше ЗНО:
Складаєм мову рідну, любу.
Та зараз ТАК її вчимо,
Що серед ночі не забудем.
І сон для нас міфічний звір,
Або поема Т. Шевченка.
Лиш згадка - ти згадав цей твір,
А не згадав - в тебе проблемка.
У квітні перше ЗНО,
Тож вчися, поки час є.
Інакше будеш ти в "Сільпо"
За апаратом каси.
Свидетельство о публикации №115030211911