Ви хотіли мене розірвать,
не казали, що душу не вернуть,
А з якою метою казать,
бо додому вже не повернуть.
Ви хотіли навіки мене
Засадити у темнім полоні.
Тільки я пам'ятаю себе,
Пам'ятаю себе на долоні.
Засадити за грати...і все?
У великім безлюднім світі.
I на долi грали за це,
Як маленькі шалені діти.
Прощавайте, я тихо піду
На зелену спокійну гірку,
За собою я вас не веду-
Бо дістану я з неба зірку.
Hа межi
© Copyright: Валерия Олин, 2015
Свидетельство о публикации №115030100039
Свидетельство о публикации №115030100039
Рецензии