Пророчество 17-го года

   с украинского (Василь Симоненко1935 – 1963)

  Гранитные надгробья , как медузы
  Ползли, ползли и выбились из сил-
  На кладбище расстрелянных иллюзий
  Уж новых мест не сыщешь для могил.
 
  Мильярды вер зарыты в чернозем,
  Мильярды счастий разнесённы в прах.
  Душа пылает. Разум жжет огнем.
  И ненависть хохочет на ветрах.
   
  Обманутые если б все прозрели,
  Убитые бы если б все воскресли,
  То небо от проклятий стало б серым ,
  Завыло бы от бед и сумашествий.
   
  Дрожите каты*! Думайте лакузы*!
  Ведь жизнь не натянуть на ваш аршин.
  Вы слышите? На кладбище иллюзий
  Уж новых мест не сыщешь для могил!
   
  Уже народ- одна сплошная рана,
  Уже звереет от крови земля,
  И каждого садиста и тирана
  Давно ждет заплетенная петля.
 
  Растерзанный, забитый, убиенный
  Поднимется и правый суд свершит,
  И меч проклятий яростных и гневных
  Пронзит обломки душ заплесневелых,
  И закачаются на ветках древа
  Апостолы злодейства и обид!
   
  Любовь и правда будут в мире целом,
  И правду эту труд нам охранит.

             ***

      ПРОРОЦТВО 17-ГО РОКУ

   Гранітні обеліски,як медузи,
   Повзли,повзли і вибилися з сил—
   На цвинтарі розстріляних ілюзій
   Уже немає місця для могил.

   Мільярди вір зариті у чорнозем,
   Мільярди щасть розвіяні у прах.
   Душа горить.Палає лютий розум.
   І ненависть регоче на вітрах.

   Коли б усі одурені прозріли,
   Коли б усі убиті ожили,
   То небо,від прокльонів посіріле,
   Напевно б,репнуло від сорому й хули.

   Тремтіть, убивці!Думайте, лакузи!
   Життя не наліза на ваш копил.
   Ви чуєте?На цвинтарі ілюзій
   Уже немає місця для могил!

   Уже народ—одна суцільна рана,
   Уже від крові хижіє земля,
   І кожного катюгу і тирана
   Уже чекає зсукана петля.

   Розтерзані, зацьковані, убиті
   Підводяться і йдуть чинити суд,
   І їх прокльони, злі й несамовиті,
   Впадуть на душі плісняві і ситі,
   І загойдають дерева на вітті
   Апостолів злочинства і облуд!

   І встане правда і любов на світі
   І  На сторожі правди стане труд

    23.XII.1962



*ЛАКУЗА-  laquais. устар., шутл. или пренебр. лакей, прислужник
*КАТ -  (устар. обл.). То же, что палач. 




-------------------------
иллюстрация из интернета