Приснився сон: нема війни,
та під Донецьком не стріляють,
а на обійсті пацани,
на шалбани, футбола грають.
Докупи збіглись шахтарі,
рідне подвір’я у пилюці.
Вони й ще зовсім не старі,
м’яча пурнають у багнюці.
Як море хлинули роки -
дитинство думи колисали.
Що як раніше байстрюки…
Ми теж у м’яч колись «гасали».
Біля відкритого вікна,
з АТО «хтось» слухає новини.
Йому не сниться що війна,
людей довела до сивини.
Не вірю в ЗМІ, коментарю -
що нікого вже не вбивають.
І хто ж, довів воротарю,
що сльози очі обвивають.
Навіщо біль разворушив -
що тата вбито, жах проймає.
Тай сльози хлопця, крик души -
неповерне… Його немає…
YuNikS© 02.28.2015
Приснився сон
© Copyright: Юрий Слащев, 2015
Свидетельство о публикации №115022807250
Свидетельство о публикации №115022807250
Рецензии