запоздала зима... Из Татьяны Каминской
http://www.stihi.ru/2015/02/25/10096
табунами из туч, как из стойла:
белогривые в спешке, недаром
веря: закоченевшую землю
завирюха упрячет надёжно…
принимала ли горсти снотворных
иль зима проспала – в этом тайна…
…а душа неприкрыто страдает,
замерзая без слов и объятий…
Оригинал:
табунами із хмар, як із стійла
білогриві спішать недаремно -
закоцюрблу від холоду землю
хуртовина ховає надійно.
чи приймалось зимою снодійне,
що проспала, спізнилася - тайна.
...а душа неприкрита страждає,
замерзає без слів і обіймів.
Свидетельство о публикации №115022800069