Замезле море, сотні метрів лід,
А чорне дно давно життя не знало.
За кожним щастям стоїть сотень бід,
Ті сотень бід, які воно здолало.
А море спить холодним сивим сном,
Навколо тиша, як страшна примара.
Воно хотіло поруч буть з човном,
Та буйна хвиля весла всі зламала.
У темних водах човен той втопав,
А море штормом біль ніяк уйняти
Не в змозі було. Вітер закував
Болючий спогад й море лягло спати.
Десяток літ мете страшна зима,
І жодна хвиля вгору не здійнялась.
За кожним щастям є якась біда,
Яка ножем між ребрами торкалась.
Замерзле море
© Copyright: Марина Теплюк, 2015
Свидетельство о публикации №115022800641
Свидетельство о публикации №115022800641
Рецензии