Я - свобода...

Я - свобода...
Мы скрестим мечи вместо рук.
Зацвели ведьмины травы
В безлюдном диком поле.
Солнце мёдом не взойдёт. Лишь ворон
Оборвёт голос твой в предвечерни.
Я пойду и затеряюсь в молчании
Пожелтевших фотографий.
Я собираю каштаны осенью
В свои ещё  детские и тёплые, как июнь, ладони.
Белый ангел на твоём плече...
Он - молчит, он - замолк, он - безмолвный.
И четыре угла. И четыре меча.
Зацвели ведьмины травы в безлюдном диком поле.
Я - молчанье твоё.
Я - поражение твоё.
Я - Свобода...


Надія Гармазій
Вірші

Я - свобода…
Ми схрестили мечі замість рук.
Зацвіли відьмотрави
В безлюдному дикому полі.
Сонце медом не зійде. Лиш крук
Обірве голос твій в надвечір’ї.
Я піду і занурюсь в мовчання
Пожовклих світлин.
Я збираю каштани під осінь
У свої ще дитячі і теплі, як червень, долоні.
Білий янгол на твому плечі...
Він - мовчить, він - замовк, він - безмовний.
І чотири кути. І чотири мечі.
Зацвіли відьмотрави в безлюдному дикому полі.
Я - мовчання твоє.
Я - поразка твоя.
Я - свобода…