Доброго ранку, Україна моя!
Як ти рідненька й кохана?..
Вже наближається в твій дім весна,
Така омріяна, грайлива і жадана.
Ти принеси всім радість у домівки,
І своїм дотиком зігрій наші серця,
Щоби гніздечка вили ластівки у стрісі,
Травицею без крові оновилася земля.
З хмаринки накрапає теплий дощ,
З очей він змиє зимову поволоку.
Хотілось би, щоб видалив із душ
Війну цю найстрашнішу і жорстоку.
Щоб врешті - решт настав в країні спокій,
І ворог клятий забирався геть,
Щоб припинився плач і квітнув сад розлогий,
Щоб зупинилась побратимів наших смерть.
Любов – це провесінь життя!
Разом із нею розквітають перші квіти.
Пробуджуються перші почуття,
А ворог хоче це усе нещадно вбити.
Не можемо усе це зрозуміти…
Невже не милий ворогам цей світ?
Яка ж могла вас мати породити,
Бо прагнете згубити український родовід?..
26.02.2015
Доброго ранку, Украйина моя!
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2015
Свидетельство о публикации №115022704352
Свидетельство о публикации №115022704352
Рецензии