Удень ми всесильн1, ми м1цн1

Удень ми всесильні, ми міцні,
Але вночі нас розстрілюють наші страхи,
Наші нездійсненні плани та, по суті, паскудне життя,
Вони виносять нам смертний вирок та опускають гільйотину,
Але з першим променем сонця, як дитину,
Ранок народжує нас та кидає у вирій подій,
І мрій, яким ніколи не судилося збутися,
Позбутися наслідків безсонної ночі
Допомагає ефіопська арабіка, два кусня цукру,
Та сигаретний дим. І далі по звичайному графіку,
Тіснява у метро та робота до шостої,
Потім мерехтіння нескінченних кафе на проспекті,
В кожному - люди жруть суші, п'ють пиво і дешевий віскі,
Вони танцюють під гівняний російський шансон,
Вони щасливі, хоча й тільки цього вечера,
Вони сміються та фотографують свої бухі обличчя.
У що вірити, кого любити, на що сподіватися?
Підкажи мені телеведучий, співак, політик,
Я не зможу впоратися самотужки, я залежний,
Від думки інших, хоч я і кращий з усіх, особливий,
Як жити? В кайф чи не можна грішити?
Хтось дасть мені відповідь чи всім похуй?
Ось я вже вдома, врубаю свій ноут, вечеряю,
Гортаю нескінченну ленту новин, ***ових приколів
Та афоризмів. Вони трохи заповнють мою пустоту,
Добраніч, світе. До завтра...