Затянули пояс... на шее
На шиї народній. Аж світ потьмарів.
Якби ти, чужинко, аби ж хоч почула,
Як люди клянуь вас, як кляли чортів.
Шуліки злетілись до нас в Україну,
Знесилене тіло на шмаття деруть.
Народ вже кріпак в своїй власній країні.
Зігнулися спини. Пісень вже не чуть.
Які ж тут пісні! Жебраками ми стали.
Не в змозі дітей, як личить, годувати.
Ще рік потому жили - лиха не знали.
Війни не було, і не плакала мати.
Чого нам чекати? Війну ми годуєм.
Самі ж українці сяк-так виживають,
І кожного дня: "Гривня падає!" - чуєм.
Не нужні ми владі. Це всі відчувають.
Чужії міністри із нами не плачуть.
Де знати їм, злидням, про голоду страх.
І вже на майдані свідомі не скачуть,
І замість журавки - летить чорний птах.
26.02.2015
Свидетельство о публикации №115022607850
И они, и их дети, и внуки, и правнуки, и пра-правнуки, аж до седьмого колена!!!
Валентина Пащенко 2 01.03.2015 16:22 Заявить о нарушении
Наталья Лопашко 02.03.2015 14:51 Заявить о нарушении
У нас тоже цены прут, но лично я радуюсь, когда в Донбасс идёт колонна с продуктами,
Так всем и говорю: Если перестанем кормить этот народ и его армию - завтра там будут америкосы, те сами возьмут всё, что захотят!
С уважением...
Сергей Чудаев 25.03.2015 23:12 Заявить о нарушении