Десь на ярмарку
На дівочі карі очі
Погляд парубка наскочив
Десь на ярмарку святковім
В місті місячнім зимовім
У криницях дива й вроди
Потонув він з її згоди
А красуня все зітхала
Козака причарувала
Наче янгол посміхалась
Знов від нього відверталась
Може й хитра як лисиця
Але він не сходив з місця
Що ж то діється матусю!
Нащо він до нас звернувся
Хай без слів та хтозна-звідки
У руці тремтіла квітка
Батьку! Чуєш? Як то зветься?
Мов окріп по серцю ллється
Миттю сплутались думки
Хіба ж можна! Козаки!
Усміхнувся мудрий батько
Без страждань цих ти – безхатько
По життю та й і по долі
Вільний ти і у неволі
Обняла дівчину мати
Що ж я можу тут сказати!
Без страждань цих ти – нещасна
Хай і сильна і сучасна
Мабуть то – та вічна сила
Відповів старенький сину
Без якої все даремно
Серед дня у мріях темно
Не спинити хвилювання –
То прийшло до вас кохання
Бережи той дар дитино!
Хай Господь вас не покине
В перший раз відчули діти
Як то – дивлячись зомліти
А батьки все розуміли
Бо самі таке робили
І тепер у рік вертались
Коли поглядом чіплялись
Десь на ярмарку святковім
В місті місячнім зимовім
© A.VENETUS.
Свидетельство о публикации №115022508612