Вiйна - це злочин

Війна – це злочин.

У чому суть війни? – У перемозі!
Перемогти, щоб стати трішки кращим?
Здолавши слабшого: заснуть уже не в змозі…
З сильнішим потягатись… І пропащим

Ти будеш… і причиною на злочини в майбутнім
Ні, не в Раю … до раю з кайдана’ми не пускають!
І станеш – витязем, не на коні, а на розпутті…
Та на такім, де всі від себе щохвилини утікають!

Війна! У чому суть твоя? – У смерті?
У зрадах, що в великих історичних ланцюгах.
В жінках, що на ліктях стоять підперті???
В чоловіках, що люблять ґвалтувати в чобітках?

Мовчить війна! Немає слів, - лиш кулі…
Їх свист та хлюпіт крові з тіла і, прямісінько у Землю.
Комусь погони роздає, всім решта, звісно, дулі…
Солдатам рядовим: у хованку… ту гру, де темно.

Краде війна життів в жупан та в жмені…
І не віддасть вона назад… воскрес один Ісус.
Вона, мов клоун не смішний, дуріє на арені…
Не визнає, що має: великий мізків струс.

Її потрібно засудить - завчасно і, на ві’ки!
Сховати у своїх серцях та душах, - в глибину!
Зламати здатність у руках: кувати смерті піки!
Не тільки Батьківщину вчитися любити..
                А ще – навчитись поважати чужину!



Поет ХХ сторіччя 25 лютого 2015 04:50  с. Торгановичі