Гатять гармати, бьють у серце

Підкрався ранок до закритого вікна,
Я мирно сплю у затишній кімнаті,
А там на сході смерть, там йде війна,
Спинилося життя на циферблаті…

Прокинусь, зварю смачний сніданок
І перегляну трійко улюблених газет.
А твій, ще з вечора голодний ранок
І свище поряд десь гранатомет.

Я не почую обстрілів страшних,
Мене від них ти захищаєш, брате.
Ми у світах з тобою паралельних,
Мені так хочеться тебе обняти.

Гатять гармати, б’ють у серце,
Нищать села України і міста.
Від цього в душах холод терпне,
Усе перевертається в мізках.

Прошу, ти вистій, не загинь!
Бо кращих з кращих убивають.
На вустах гірчить полин,
В реальності всі мрії обмерзають.

Побачила я наяву твій силует,
Мені так захотілось до нього доторкнутись.
Почути запах викурених сигарет
І до лиця твого небритого торкнутись.

Підкрався ранок до закритого вікна,
Я мирно сплю у затишній кімнаті,
А там на сході смерть, там йде війна,
Спинилося життя на циферблаті…

24.02.2015