Ти той, кому б першому довіряла свої вірші.
Це не просто так, а невелика частина мене.
Я б не просила тебе самотності й тиші.
Бо житя поряд з тобою надто швидко промине.
Ласкавий мій, рідний, хороший,
Те моє, надійне поруч плече.
Я прошу тебе, дуже прошу,
давай просто з тобою втечем?!
Я знаю, що це вже застаріле й зів'яле прохання,
знаю, що нового нічого уже і не буде.
Архаїзми втомились вже від зізнань у коханні.
Це вже писане, сказане, думане...і в усьому винні люди!
1:44 25.08.2014
Застарiле
© Copyright: Крис Егорова, 2015
Свидетельство о публикации №115022205956
Свидетельство о публикации №115022205956
Рецензии