Від Кобзаря зітхне жадання –
думки несли струйки до болі.
За всі роки зібрать страждання,
біля Дніпра шукати волю.
Клокоча день і ніч армада,
чорти на сплять, гудуть бездушні.
На площу йде Свята громада,
хлопчини гинуть відчайдушні.
Скажи добродію де люди,
де віра в Бога воєдина.
Панують пси - рідня Іуди,
нехай їм грець, та в зад жердину!
Гей, «банду геть», геть казнокрадів!
лунає з краю в край до Ради,
Бежить потвора з сучий влади -
від депутатів чує зраду.
Стражду землі від ворожнеї -
«Небесних сотін» скільки треба?
Країна гинее, люди з нею -
щоб вільний птах ширяв у небі.
Нехай літає над ярами -
Герої наши не вмирають!
Свічки їм ставимо здовж брами,
нехай ідуть вони до Раю.
21 лютого 2015 року
Вiд Кобзаря зiтхне жадання
© Copyright: Юрий Слащев, 2015
Свидетельство о публикации №115022211551
Свидетельство о публикации №115022211551
Рецензии