Давно замовкли солов`ї,
а я все слухаю село.
Думки сполохані мої,
мов у полон воно взяло.
Потічок тихо гомонить,
він вербам повіда казки.
В моїй душі любов бринить,
танцюють в небі зірочки.
Чарівна ніч - яка краса!
Стрічає батьківський поріг.
Щораз замріяна роса
спадає знов до ніг моїх.
Ось матіола під вікном,
духмяно пахне цілу ніч.
Питає птаство гомоном:
- Чого не спиш, у чому річ?
А я не сплю, милуюся,
як зорі падають в траву.
Я кожен раз хвилююся:
- Мій рідний край, тебе люблю!
А я все слухаю село
© Copyright: Любовь Постникова, 2015
Свидетельство о публикации №115022210719
Свидетельство о публикации №115022210719
Рецензии
Здравствуйте Люба.Разве в такую ночь уснёшь,а если ещё и милый рядом...
С улыбкой А.Р.
Абдульмахмуд Рахимов 28.06.2015 14:46 • Заявить о нарушении
С улыбкой А.Р.
Абдульмахмуд Рахимов 28.06.2015 14:46 • Заявить о нарушении
Спасибо.
Такие строки навевают встречи с родным селом.
С теплом, Люба.
Любовь Постникова 17.07.2015 21:14 Заявить о нарушении
Такие строки навевают встречи с родным селом.
С теплом, Люба.
Любовь Постникова 17.07.2015 21:14 Заявить о нарушении