Вересневе
О.П.
Оксано, осінь в оксамиті!
Чекає вирій на лелек…
О цій порі несамовитій
стою, мов при свічі, при миті
й молюсь до неба і смерек.
Народженим в жебрацькій свиті,
чом Бог не дав нам власних Мекк?
В дитячі спогади сповиті,
обіцянками влади ситі,
б’ємо укотре з нею глек.
А світ, немов при Геракліті,
поділено на
white and black!
Кому ж ми завинили в світі?..
210215
Свидетельство о публикации №115022110758