Коли тобі насниться щось погане, зле,
Згадай мене, я навіть увісні
Прийду думками, милий, до тебЕ,
І ти заснеш, як немовля, якому шепотітиму пісні.
Я пригорну тебе до себе ніжно-ніжно,
Такого сильного й слабкого водночАс.
Зима ця непристойно білосніжна
Такою залишиться лиш для нас.
Я обійму тебе і ти побачиш
Рай, що може і існує на землі,
Ми там оселимось, що значить
Для нас усі ці блага, ці краї.
Я намалюю тОбі океан,
Ну надзвичайно синій і глибокий,
І вивільню тебе з кайдан,
Якими прикувала нас буденність так жорстоко.
А хочеш ми полетимО
На острів звідси десь далеко...
І байдуже, що ми спимо,
Лиш увісні ми вільні, мов лелеки.
Ми можемо, якщо ти забажаєш
Знайти свою планету, поринувши в думки.
Ти лиш скажи, бажання дійсно маєш?
Ти лиш скажи, і я замовлю нам квитки.
***
© Copyright: Катя Сивкова, 2015
Свидетельство о публикации №115022008519
Свидетельство о публикации №115022008519
Рецензии
Катерино, ви усе більше мене дивуєте. Чудовий вірш, я у захваті!
Дарина Самсонникова 24.02.2015 22:36 • Заявить о нарушении
Дарина Самсонникова 24.02.2015 22:36 • Заявить о нарушении