Хіба я винна, що вже згас
Вогонь в очах моїх сьогодні?
Ти не прохай ще спробувати раз,
Не повернути почуттів з безодні.
Зустрінеться тобі нова,
Гарніша і миліша жінка,
Але ти пам'ятай мої слова,
Нехай лунають вони в серці дзвінко-дзвінко.
Але ти пам'ятай мої цілунки,
Вони були насправді щирі.
І не знімай, прошу, моїх малюнків,
Нехай прикрасять твої стіни сірі.
Ще не забудь, як ми колись
Дивилися на море, потім в очі...
І мріяли про речі, що так і не збулись,
А залишились під міцним покровом ночі.
Тобі зустрінеться нова,
Гарніша і миліша жінка.
А я продовжуватиму жити, я жива!
І хай життя поставить нам оцінку.
Х ба я винна..?
© Copyright: Катя Сивкова, 2015
Свидетельство о публикации №115022008488
Свидетельство о публикации №115022008488
Рецензии