Брия-Натали. Украина

Україна.

Ім’я - доля
свиткою рваною
шматками поля
землі раною
віками краяли
як хотіли рвали 
князі
гетьм`ани…
а чим назвуть 
тим і станеш.

Не назва – лихо! 
вже знову звелося:
 «Де Україна? 
Нема її зовсім! 
і носить вихор 
словесне сміття
Чиї то землі? 
Чиє коріння?»
Старий сценарій 
новий  делірій
немає місця 
лише сумлінню
нема закону 
є землі скраю
є лихо в краї
є знов окраєць. 

Чиї то землі 
п`отом политі
в бою запеклім
на ріллю зриті  
слізьми  засіяні 
вдобрені тілом
чи віддамо їх
новим розділам?
Звані то Ненькою, 
то Руїною…
є не окраїною
У К Р А Ї Н О Ю


      Україна вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1187 році.
Існує кілька варіантів пояснення історичної назви, що найчастіше трактується  як окраїна. Та якщо розглянути час виникнення  самоназви, а саме період роздробленості, та  індоєвропейський корінь слова (s)krei- відокремлювати,  то можна зрозуміти, що саме це й означав даний термін. Украяти – відрізати,  Укр`аїна – відрізана земля. Свідченням цього твердження є вживання назви як до переяславських земель, так і до галицьких – Україна Галицька  (1189р)
Оскільки, ймовірно, даний термін застосовувався  до всіх земель роздробленої Київської Русі, то він і зберігся як їх збірна назва.

   Из  Брии -  Натали

   УКРАИНА

В названии - доля...  Лихая  судьба
Терзала  кровавые  раны  её:
Усобицы  княжьи,  пиры  на  гробах,
Где  гетманы  рвали  отцов  становьё.

Как  кликнут,  такому  и  быть  на  века.
Предел  Украины  раздёрган  в  речах,
Здесь  кровью  сквозь боль  проступает  тоска,
И  корень  надломлен,  и  стебель  зачах.

Безумный  сценарий  привычно  не  нов:
Бесстыдная  власть,  как  глумливый  дракон,
Опять  посягает  на  жизнь  и  на  кров,
Кровавой  пятой  попирая  закон.

Что  кровный  собрат  ей, что  праведный  пот?
Окраине  прочат  иной  передел.
Придёт  ли  герой,  что,  безумием  свят,
УкрАину  Ненькой  своей  назовёт?


Украина впервые упоминается в Ипатьевской летописи в 1187 году.
Существует несколько вариантов объяснения исторического названия , зачастую трактуется как окраина . Но если рассмотреть возникновении самоназвания , а именно период раздробленности , и индоевропейский корень слова ( s ) krei- отделять , то можно понять , что именно это и означало данный термин . Украяти - отрезать , Укр`аина - отрезанная земля . Свидетельством этого утверждения является употребление названия как к переяславских земель , так и в галицких - Украина Галицкая ( 1189р )
Поскольку , вероятно , данный термин применялся ко всем земель раздробленной Киевской Руси , то он и сохранился как их собирательное название .
                                           
                (Брия-Натали)