Крапає день туманом з криш,
А ти задумано сидиш...
Та загляда в вікно,в віконце,
Коли до нього прийде сонце.
Блистить зарошена трава,
Схиливши пам'ять свою долі.
Хмарки лежать на видноколі,
До них піднята голова.
Загадки,думи тішать волю,
За рідний край,за щиру долю.
За день та ніч,не раз прийде
І за собою приведе...
А може ні,скоріше так...
Хороший день,щасливий знак.
Для всіх хто думку гарну має,
Тому сер'йозно все сприймає.
Схиливши голову на руки...
То тягнуть думи,давлять муки.
Ти розумієш майже все,
Вітер підніме,понесе...
Зупинить цвіт,холодний,-вишні,
Настануть дні яскраві,пишні.
І буде сонце над усе...
І ми в житті не станем лишні.
(Понкратова.О.В.)
Крапае день туманом з криш
© Copyright: Лена Грама, 2015
Свидетельство о публикации №115021907860
Свидетельство о публикации №115021907860
Рецензии