Мила дiвчино...
І наївна іще, й нецілована.
Там, за веснами, травами-рутами,
Таємниця любові захована.
Дні твої ще такі непоквапливі,
Але ж як дорослішати хочеться!
У цікавому світі, привабливім,
Певно, принцом якимсь заморочишся.
Обиратимеш стежку прискіпливо,
Щоб до серця, дарма, що крізь труднощі
В мрії, виплекані і закріплені.
Це вже кроки серйозні – не пустощі…
Мила дівчино, стільки попереду:
Буде відчай, і праця з удачею.
Все здійсниться в вівторок чи середу
(Інші дні теж не люблять ледачої).
Не спинятись. Іти. Дертись. Падати.
Уставати будь-що. Знову рухатись.
І собі не збрехати, не зрадити,
Хоч до серця непросто дослухатись…
19.02.2015.
Свидетельство о публикации №115021910367
Знову вчить сікти полову
У рядках, житті, душі.
Замість довгої промови,
На яку немає кльову,
Небо, жито, комиші!..
Любовь Иващенко-Сизых 04.03.2015 12:54 Заявить о нарушении
на постійну працю розуму, серця та душі. Та ще хочеться подякувати Вам за усі ваші вірші. Від них таке тепло струмує, що його стане зігріти найхолодніші серця.
Любовь Иващенко-Сизых 04.03.2015 13:02 Заявить о нарушении
Успіхів тобі творчих!
Вячеслав Романовський 24.03.2015 14:06 Заявить о нарушении