Герою небесно сотн Зайку Якову
Безжальний час вбиває дні.
Вчорашня мить - історія.
Годинник скиглить на стіні.
Рахую в небі зорі я…
Десь серед них і ваша, та,
Що ниє в серці раною.
І ятрить душу гіркота:
Вже рік, як смерть нежданою
Бідою злою в мирний світ
Ввірвалася, непрошена.
А був же з нами стільки літ…
Та шлях вже припорошено.
І серце, сповнене надій,
Тепер належить вічності.
А був у центрі всіх подій,
Без поз і без двоїстості…
Простіть , що поруч не було,
Як на Майдані з свічкою
Стояли ви, а там гуло
І кров лилася річкою,
Як над людьми наруги час
завис протистояннями.
Це врешті-решт й убило вас…
А жив лишень бажаннями,
Щоб Українонька цвіла,
Були серця відкритими,
Щоб влада чесною була
І діти стали ситими.
Стосовно ж себе - скромним був,
Жив правдою одвічною,
Людей любив, завжди їх чув…
Вам пам’ять буде вічною!
Свидетельство о публикации №115021804659