Доторкнулась до нього очима,
Оглушила вищанням своїм,
Він очима здивовано блимав
І казав їй – я буду твоїм.
Так його на собі оженила
Й керувала в родині усім,
Троє діток йому народила,
Хоч у планах було їх аж сім.
Зупинили нестатки і гроші,
Зароблять він багато не вмів,
Були діти здорові й хороші,
Таких мати завжди він хотів.
Та війна почалася в країні
І забрали до війська його,
Воював, все віддав Україні
Й повернувся до житла свого.
Інвалідом живе без роботи,
Хоча й пенсію він заробив,
Його жінка немає нагоди
Десь робити, щоб рід її жив.
Виживати як нині не знають,
Грошеняток замало у них,
Тож від влади підтримки чекають,
Де багатих чимало й крутих.
18.02.15.
Велика родина
© Copyright: Георгий Грищенко, 2015
Свидетельство о публикации №115021803819
Свидетельство о публикации №115021803819
Рецензии