Ніхто не знав, що має статись далі...
00:00 завмерло на табло.
Мороз перстом холодним на металі
Виводив слово "спокій"
І росло
В душі у когось відчуття надії,
Хтось зброю стис,
Хтось прочиняв вікно,
У когось сонно опускались вії,
У когось хмурилось в напруженні чоло.
Ще не родилася секунда, ні хвилина,
Не встиг в майбутнє час зробити крок.
У когось плакала налякана дитина,
Не міг хтось відшукати цигарок.
І час пішов!
Благословенна Богом
Секунда, друга - як серцебиття.
І десь на сході з пороху земного
Проклюнулась зернина до життя.
17.02.2015р.
oo. oo
© Copyright: Наталя Мазур, 2015
Свидетельство о публикации №115021708183
Свидетельство о публикации №115021708183
Рецензии